Василіанські ченці Литовської провінції за конфесійним походженням
Серед статистичних праць про василіанський Чин, які були публіковані останніми роками, не було присвячено багато місця точному вивченню кількості римо-католиків, які вступали до Чину. На особливу увагу заслуговує студія Сергєя Клімава, який перестудіював книги новіціятів у Битені (1742-1779), Березвечі (1765-1795) і Вільні (1772-1774), а свої дослідження він опублікував у журналі «Беларускі гістарычны Агляд» (Менск 1996, т. 3, с. 2, стор. 183-197, «Базыльяне на землях Вялыкага Княства Лытоўскага ў другой палове XVIII ст.»). Однак, головна увага статистичних досліджень спрямована на вивчення суспільного походження вступників до василіянського Чину, а в другому місці залишилося вивчення їх віросповідного походження.
Бажаючи докласти цеглинку до статистичних студій над історією Чину, ми провели власне дослідження. Досліди стосуються лише Литовської Провінції (Пресвятої Тройці) за персональним станом на 1786 рік. Головним джерелом були для нас записи візитаторів з цього періоду, а також інші, в більшості вже опубліковані матеріали.
У тому часі (1786 р.) в Литовській Провінції ми нарахували 511 ченців, які склали чернечі обіти ( чернечу професію). Це приблизне число монахів. Правдоподібно, дійсне число ченців було трохи більше – до цого списку можна ще дорахувати капеланів, студентів, «втікачів» з різних монастирів. Однак, практично не маємо порівняння з іншими статистичними даними. Відомі нам статистики Литовської Провінції говорять про кількість 610 ченців у цілій Литовській Провінції у 1774 році, біля 480 під час поділу в 1780 році і 394 ченці в 1801 (подано за о. М. Вавриком, ЧСВВ і о. І. Патрилом, ЧСВВ), а статистика опублікована Мар’яном Радваном відноситься вже до 1805 року.
Коли йдеться про число настоятелів, то ми врахували тут архімандритів, ігуменів (superior), настоятелів резиденції (praeses), магістрів новіціятів та ректорів духовних семінарій – разом 58 осіб. Необхідно зазначити, що за нашим підрахунком у 1786 році було 55 монастирів та резиденцій. У своєму «Нарисі» о. І. Патрило, ЧСВВ, в 1780 році нараховує 56 монастирів. Різниця береться з того, що в 1782 році від Литовської Провінції відлучили монастирі в Бучачі та Городку над Бугом. Крім цього в списку о. Патрила не має резиденції в Турійську, в якій в 1786 р. проживало 3 монахів.
Простим і зрозумілим видається конфесійне визначення, що чернець походив з римо-католицької, або греко-католицької родини. Однак, важко однозначно визначити, в якій домашній атмосфері виростав юнак. Наприклад, о. Митрофан Загоровський народився в римо-католицькій сім’ї, але його батько став греко-католицьким священиком на Підляшші. Таким чином, зустрічаємо різні дані, за одним о. Митрофан походив з римо-католицької, за іншим – з греко-католицької сім’ї. Ще складніша справа, якщо йдеться про навернених на католицизм, так з християнських Церков, як і з Юдаїзму. У випадку Юдеїв, вони були хрещені разом зі своїми родинами, ще в дитинстві, або юнацтві. Не знаємо, в якій Церкві, але здається нам майже певним, що це відбулось в римо-католицькому, привілейованому обряді. Подібно було з протестантами. Мішані родини, це не лише сім’ї, де одно з подруг було некатоликом, але також ті, в яких одно було римо, а друге греко-католиком. Також, в такому випадку не знаємо, в якій Церкві дитина була похрещена. На жаль є і такі ченці (25 осіб), про яких нам не вдалось, на сьогоднішній день, віднайти потрібних інформацій. В міру вивчення чергових архівних документів будемо доповнювати наші статистики.
Необхідно ще раз підкреслити, що наші дослідження неточні, але подане число 511 ченців, на наш погляд, дуже близьке дійсному станові. Коли йдеться про 25 невизначених ченців, то також маємо повне право прийняти, що вони не поміняли б суттєво пропорцій між римо і греко-католиками – можна було б навіть легко перехилили їх на користь римо - католиків. Тому, на нашу думку, статистика, навіть неповна, добре відображає пропорції в Литовській Провінції.
Окремим і дуже цікавим питанням залишається вік ченців у поодиноких групах, що могло б показати тенденцію розвитку Чину. Проводячи дослідження, склалося враження, що серед наймолодших ченців відсоток римо - католиків був вищим від загального. Однак, точніше окреслення вимагало б відмінної, як застосована нами, методології, і тому не можемо прийти до конкретних висновків у цій справі.
На закінчення треба зауважити, що статистика монахів Литовської Провінції не показує нам однак цілого стану Чину. Представлені нами пропорції найпевніше були б подібні для Білоруської Провінції, яка постала з поділу провінції св. Трійці в 1780 році. Однак далеко інакше мого б це виглядати в провінціях, які постали внаслідок поділу Руської Провінції, що сформувалася щойно в 1739 році (122 роки після Литовської), а з Литовською з’єдналася у 1743 і сильно від неї відрізнялась.
Статистика подана в форматі jpg в галереї – для чіткого читання знімку необхідно побільшити її до розмірів 1:1.
У тому часі (1786 р.) в Литовській Провінції ми нарахували 511 ченців, які склали чернечі обіти ( чернечу професію). Це приблизне число монахів. Правдоподібно, дійсне число ченців було трохи більше – до цого списку можна ще дорахувати капеланів, студентів, «втікачів» з різних монастирів. Однак, практично не маємо порівняння з іншими статистичними даними. Відомі нам статистики Литовської Провінції говорять про кількість 610 ченців у цілій Литовській Провінції у 1774 році, біля 480 під час поділу в 1780 році і 394 ченці в 1801 (подано за о. М. Вавриком, ЧСВВ і о. І. Патрилом, ЧСВВ), а статистика опублікована Мар’яном Радваном відноситься вже до 1805 року.
Коли йдеться про число настоятелів, то ми врахували тут архімандритів, ігуменів (superior), настоятелів резиденції (praeses), магістрів новіціятів та ректорів духовних семінарій – разом 58 осіб. Необхідно зазначити, що за нашим підрахунком у 1786 році було 55 монастирів та резиденцій. У своєму «Нарисі» о. І. Патрило, ЧСВВ, в 1780 році нараховує 56 монастирів. Різниця береться з того, що в 1782 році від Литовської Провінції відлучили монастирі в Бучачі та Городку над Бугом. Крім цього в списку о. Патрила не має резиденції в Турійську, в якій в 1786 р. проживало 3 монахів.
Простим і зрозумілим видається конфесійне визначення, що чернець походив з римо-католицької, або греко-католицької родини. Однак, важко однозначно визначити, в якій домашній атмосфері виростав юнак. Наприклад, о. Митрофан Загоровський народився в римо-католицькій сім’ї, але його батько став греко-католицьким священиком на Підляшші. Таким чином, зустрічаємо різні дані, за одним о. Митрофан походив з римо-католицької, за іншим – з греко-католицької сім’ї. Ще складніша справа, якщо йдеться про навернених на католицизм, так з християнських Церков, як і з Юдаїзму. У випадку Юдеїв, вони були хрещені разом зі своїми родинами, ще в дитинстві, або юнацтві. Не знаємо, в якій Церкві, але здається нам майже певним, що це відбулось в римо-католицькому, привілейованому обряді. Подібно було з протестантами. Мішані родини, це не лише сім’ї, де одно з подруг було некатоликом, але також ті, в яких одно було римо, а друге греко-католиком. Також, в такому випадку не знаємо, в якій Церкві дитина була похрещена. На жаль є і такі ченці (25 осіб), про яких нам не вдалось, на сьогоднішній день, віднайти потрібних інформацій. В міру вивчення чергових архівних документів будемо доповнювати наші статистики.
Необхідно ще раз підкреслити, що наші дослідження неточні, але подане число 511 ченців, на наш погляд, дуже близьке дійсному станові. Коли йдеться про 25 невизначених ченців, то також маємо повне право прийняти, що вони не поміняли б суттєво пропорцій між римо і греко-католиками – можна було б навіть легко перехилили їх на користь римо - католиків. Тому, на нашу думку, статистика, навіть неповна, добре відображає пропорції в Литовській Провінції.
Окремим і дуже цікавим питанням залишається вік ченців у поодиноких групах, що могло б показати тенденцію розвитку Чину. Проводячи дослідження, склалося враження, що серед наймолодших ченців відсоток римо - католиків був вищим від загального. Однак, точніше окреслення вимагало б відмінної, як застосована нами, методології, і тому не можемо прийти до конкретних висновків у цій справі.
На закінчення треба зауважити, що статистика монахів Литовської Провінції не показує нам однак цілого стану Чину. Представлені нами пропорції найпевніше були б подібні для Білоруської Провінції, яка постала з поділу провінції св. Трійці в 1780 році. Однак далеко інакше мого б це виглядати в провінціях, які постали внаслідок поділу Руської Провінції, що сформувалася щойно в 1739 році (122 роки після Литовської), а з Литовською з’єдналася у 1743 і сильно від неї відрізнялась.
Статистика подана в форматі jpg в галереї – для чіткого читання знімку необхідно побільшити її до розмірів 1:1.
- Перегляди: 5998