Маємо пам’ятати, що все йде поволі

Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар) – це людина, яка наче знає майбутнє, дивиться в нього і з огляду на свою візію творить сьогодення. Блаженніший завжди відверто говорить про процеси, які відбуваються в Україні та світі, це надзвичайно розумна, мудра та водночас проста у поведінці та слові людина.
Про погляд на важливість ролі священнослужителів у час духовної, перш за все, а не фінансової, кризи, аналіз політичної ситуації у країні, майбутній візит Патріарха всія Русі Кирила – в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET із Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром (Гузаром). Яким Ви вбачаєте значення Церкви і кожного священика зокрема у час кризи?

Треба зрозуміти, що ця криза, є кризою не так економічною, фінансовою, як кризою умів і сердець. Одно слово – духовна криза. Оскільки Церква в Україні, Церкви в Україні, мають довіру народу, вони мають дати зобов'язання супроти народу, допомогти жити по-Божому. Ми ще носимо тягарі минулих десятиріч, прикрих десятиріч, комуністичних, коли була особлива мораль, але цілком далека від християнської, від якої ми сьогодні потерпаємо. Отже, священик, єпископ, церковна громада повинні намагатися допомогти людям не лише однією проповіддю, а стараючись зробити громаду, парафію, громадою людей, що вірують. Значить, таких людей, які серйозно ставляться до того, що вчить Ісус Христос, читають його слово, Євангеліє і стараються у щоденному житті, в усіх його виявах здійснювати Божу правду. Священик має велике завдання – він не тільки навчає, а має бути дуже заангажований у житті громади, щоб вона справедливо діяла, щиро допомагала всім, хто потребує цього. Священик мусить намагатися усувати з життя громади корупцію, хабарництво. Має увійти, поза стисло церковним, у громадське життя. Треба допомагати людям – не наказувати, керувати, але допомагати, щоб вони зрозуміли своє завдання, покликання, і у той спосіб відроджувалися і приходили до духовного життя.

Читай більше:
http://www.ugcc.org.ua/777.0.html