Bazylianie

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР – „ДРУГИЙ СВЯТ-ВЕЧІР“ Щедрий Вечір 18-19 січня приходить разом зі Святами Водохрещами (Водохреща, Водохрищі). Це стародавнє і величне Українське свято Води — Світотворчого і Астрального чинника.
Цей Вечір святкується подібно до Свят-Вечера 6-7 січня. Кличем до Святочної Вечері є знову Вечірня Зоря. Вносячи Дідуха, Господар віншує:
— Віншую вас з Щастям, Здоров’ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в Щасті й Здоров’ї ці Свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Біг назначив вік!
На Вечерю („Голодна Кутя“) готуються пісні страви — Кутя та Узвар, Риба (смажена), Вареники (з капустою), Млинці гречані на олії...

Містерії з Водою, Хлібом та Хрестами: Місячна та Астральна символіка
Перед Вечерею Господар кадить ладаном, кропить Хату „навхрест“ Свяченою водою.
По Вечері обдаровує Тварин „Пирогом“ — Хлібиною з Хрестом зверху. Взявши Пиріг, Господар підходить до стайні і говорить:
— Хто йде?
— Біг!
— Що несе?
— Пиріг!
Після цього він заходить у стайню, благословляє Тварин Хлібиною, розламує ту Хлібину на шматки і роздає Худобі. Іноді, — як де ведеться, — Господар ще кропить Тварин Свяченою водою, промовляючи: „Во Йордані крещающися Тобі, Господи“.
В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по Свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — „безсмертником“ або сухими Васильками — „щоб Бог милував від злої напасти“.
Вода, освячена Щедрого Вечора (навечір’я Богоявлення) — „Вечірня Вода“ — вважається святішою, ніж з Водохрищів, і вона долає „всяке лихо“.
Батько бере полумисок із Свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у Хаті, примовляючи: „Дай Боже, і на той Рік діждатися“. Далі він іде кропити в Сінях, у Коморі та навколо Хати. Молодший Син бере в руки Три Пироги та йде вслід за Батьком. Перший пиріг він кусає в Сінях, Другий — в Коморі, а Третій — на Дворі.
У місцевостях понад Дніпром — із лівого, і з правого боку — існує такий звичай: коли принесуть з церкви Свяченої води, Господар робить з сухих Васильків кропило і кропить Свяченою водою спочатку все в Хаті, а потім комору, стайню, стодолу — всі господарські будови. За Господарем-батьком ходить хтось із Дітей — хлопчик чи дівчинка — і носить на тарілці Пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце Батько покропить водою, на тому місці, вслід за ним, Син пише крейдою Хрест. В Хаті Хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині на посуді — скрізь. У господарстві кропляться Свяченою водою і пишуться Хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — на плузі, боронах, сівалках, косах, граблях. Кропиться Свяченого водою і худоба — корови, воли, вівці, коні. Не кроплять лише свиней та курей.
З Пирогом роблять по-різному: в одних місцевостях Хлопчина, що пише Хрести, після кожного Хреста повинен хоч маленьку крихітку відкусити від Пирога і з’їсти. В інших лише обносять Пиріг, а після кроплення вся родина сідає за стіл, розподіляє Пиріг і з’їдає його, примовляючи: „Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим“.
Після Вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху хлібину — „щоб Хліб родився“.
На Західньому Поділлі, Господиня або старша Дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на Свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює Хрести на всіх чотирьох стінах Хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — „від нечистої сили“.

(Л.П.)
Подано і опрацьовано за:
о. Ксенофонт СОСЕНКО «Культурно-історична постать Староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера». Львів. Накладом автора 1928р.

КСЕНОФОНТ СОСЕНКО (07.02.1860 - 09.04.1941) – греко-католицький священик, учений-етнолог, збирач і дослідник народних пісень, вишивок, інших звичаїв. Видатний ідеолог Українства, який визначив і досліджував його духовні корені. Член міжнародного товариства етнографів, учасник міжнародних з'їздів етнологів.