Bazylianie

Новини

Всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,

преподобним ченцям і черницям,

дорогим у Христі мирянам

Української Греко-Католицької Церкви у Польщі

 

Світися, світися, новий Єрусалиме!

Слава бо Господня на тобі засяяла!

Радій нині й веселися, Сіоне,

А ти, чиста Богородице,

Втішайся воскресінням Сина твого.

(пісня 9 Канону Пасхи)

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі!

Христос наша Пасха

Вибраний народ, вірний Господньому наказу, щороку, у призначений час мандрував до Єрусалиму, щоб там пережити свято Пасхи. Для Ізраїльтян це свято було формою подяки за визволення з єгипетської неволі. В подяці Господеві за дар свободи приношено жертви із заколеного ягняти, якого кров’ю назначені були одвірки їх домів у Єгипті, так що ангел смерті посланий Господом на дім фараона, оминав доми ізраїльтян. В книзі Чисел читаємо: Господь промовив до Мойсея в Синаї – пустині: Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху (...) і святкували вони Пасху, згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві (Чисел 9, 1-5).

IMG 5731Дня 26 березня у василіанському Свято-Михайлівському монастирі отців василіан у містечку Венґожево, що на Мазурах – Польща, Св. Літургією Ранішещсвячених Дарів розпочалися Таворські Говіння – духовні вправи.

У програмі Таворських Говінь передбачено: спільні моління – Церковне Правило (Утреня, Часи, Вечірня, Мале Повечір’я), розмови з духовним провідником ієром. Ігорем Гарасимом ЧСВВ, конференції та Біблійні читання Святого Євангелія від Матеяглава 13.

001У місті Венгожево (Польща) з 16 по 22 березня відбулися Місії, присвячені 50-літтю української греко-католицької парафії під покровом Чесного Хреста. Святі Місії провели ієромонахи Василіянського Чину Василій А. Парасюк з Жовківського монастиря (Україна) та Василій О. Кепещук, душпастир української греко-католицької парафії в місті Гіжицько (Польща).

Духовні науки проводились на тему Святих Тайн. Під час Святих Місій, вірні мали нагоду поклонятися реліквіям блаженних УГКЦ, беатифікованих Папою Іваном Павлом II під час його візиту в Україну 2001 року та мощам християнської давнини з VI XII XIII XIV XX ст.

P1090792У парафії Пресвятої Трійці міста Гіжицько (Польща) з 12 по 15 березня відбувалися великопосні реколекції на тему Святих Тайн Хрищення, Миропомазання, Пресвятої Євхаристії та Покаяння. Духовні вправи проводив ієромонах Василій Парасюк ЧСВВ, з Жовківського монастиря (Україна). На завершення великопосних реколекцій в Гіжицькій парафії відбувся виступ молоді з українського ліцею міста Гурово Ілавецьке (Польща) на тему «Шевченківські Музи».

Високопреосвященні та Преосвященні владики!

Всесвітліші, високопреподобні та всечесні отці!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Великий піст – це особливий період літургійного року, час духовного пробудження і очищення. Сам Господь спонукає нас до особливої уваги та роздумів над особистим життям, нашим ставленням до Бога і ближнього; запрошує нас перевірити, наскільки правильно ми переживаємо ті історичні обставини, в яких нам доводиться проходити цьогорічний шлях Великого посту.

Наше ставлення до Бога ми, християни, називаємо вірою. Живучи в повній довірі до Бога та досвідчуючи Його діяльну присутність у нашому житті через молитву, ми знаходимо в Ньому джерело надії – стаємо сильні Його силою та відроджуємосяв Його любові.Жити з вірою в Бога – означає постійно оновлюватися. Зокрема, упродовж великопісної мандрівки ми повинні пережити «духовнуреформу-оновлення»– навернення до Бога.

Це навернення ми традиційно називаємо покаянням: скеруванням усіх думок, бажань і сподівань до Бога, відновленням здатності до боротьби зі злом, підсиленням опору неправді. Справжнє покаяння має не лише глибоко внутрішній характер та стосується нетільки наших особистих стосунківіз Богом. Подібно як гріх поширює навколо нас смерть і руїну, наше навернення до Творця має здатність благодатно впливати на все наше суспільство. Ось чому піст – період навернення, покаяння і молитви – ми називаємо часом відродження, відновлення та зцілення віруючої людини, а через неї всього суспільства – силою і діянням Святого Духа.

Боротьба зі злом, неправдою та гріхом є справоюне лише окремих осіб. Як народ здатний протистояти агресії нападника тільки об’єднаними, спільними зусиллями, так само відродження особистого духовного життя християнина неможливе без оновлення його стосунків із ближнім. Немає справжнього посту й молитви без милостині, як такожнеможна любити Бога, не зауважуючи болю ближнього. З цього приводу Господь каже нам: «Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись»(Іс. 58, 6–7). Подібно навчає святий Августин, зауважуючи, що першим кроком у великопісній мандрівці має бути крок до ближнього: «Полюби ближнього і тоді поглянь у своє нутро, де зароджується ця любов, і побачиш Бога, наскільки тобі буде це можливо» (Трактат на Євангелієвід Івана 17,7–9).

До покаяння кличе нас наше сумління – голос Божий у нашій душі, наше справжнє «я», що чекає зустрічізі світлом Божої Правди. Правильно пережитий час Великого посту підсилює цей голос, дозволяє, щоб ми краще його чули, не заглушували його, не втрачали сяйва Божої істини внашому серці та не збилися на манівці.

Проте не лише поодинокі люди можуть замулювати своє сумління і вдаватися до самообману. Історія та дійсність нам показують, що в такий стан впадають цілі суспільства. Тому, як кожна людина, суспільство також потребує оновлення, навернення і погляду на себе у світлі Правди.

Християнська любов у суспільному вимірі проявляється як соціальна справедливість. І навпаки: соціальна несправедливість є водночас злом, неправдою та гріхом. Ось чому першим етапом у всенародному покаянні має стати відродження справедливості стосовно тих, хто найслабший, найменш захищений і найбільш потребуючий.«Блажен, хто дбає про нужденного і вбогого, – в лиху годину Господь його врятує!» (Пс. 41, 2).

Одниміз показників суспільного сумління в державі є судова система, а свідченням морального здоров’я держави є справедливий суд,що маєза основужиттєдайний Божий закон. Такий судє моментом зустрічі між Божою правдою та особистим і суспільним буттям громадянина. Він перестає бути справедливим тоді, коли не шукає правди, а суддя – коли діє проти Божої істини та Його закону.Господь наказує суддям словами Священного Писання: «Дивіться, що ви робите: ви бо чините суд не для людей, а для Господа, і він при вас, коли ви судите. Нехай, отже, буде на вас страх Господній: дійте обережно, бо в Господа, Бога нашого, нема неправди ні сторонничости, ані підкупства» (2 Хр. 19, 5–7). Земні судді не сміють забувати, що перед лицем Бога і вони підсудні, бо сам Господь називає себе Суддею і останній суд – «найвищої інстанції» – залишає собі, бо Його «суд є справедливий» (пор. Ів. 5, 30).

Ми всі добре знаємо, що несправедливий суд може бути інструментом насилля та розправи над людиною, засобом репресій і зневаги гідності цілого народу. Кожна кривда і несправедливість вражає, але кривда і несправедливість, яких людина зазнає там, де її мають захистити від несправедливості, вражаєі болить набагато сильніше та позбавляєнадії. У нашій державі людина почувається найбільш беззахисною саме перед судовою системою, тому потреба реформи судочинства є в нас чи не найгострішою.

І піст, і реформи вимагають самообмеження, праці над собою, яка може бути навіть болісною. Цього рокупідготування до Пасхи Господньоїбуде позначене лихоліттям війни та економічної скрути.Тож нехай наша витривалість у боротьбі за свободу і кращу долю рідного народу оновитьсячерез добровільне самозречення задля оновлення приватного і суспільного життя, особисту жертву задля перемоги любові над ненавистю.

Ми, християни, знаємо, що результат цієї реформи-оновлення залежить не лише від нас самих, а передусім від нашої співдії з Богом через дотримання ще двох передумов справжньогопосту - молитви і милостині. Молитва відкриває нас до Бога, запрошує Його діяти в нас, а милостиня, допомога ближнім,сприяє подоланню несправедливості, що є в світі, є добровільним умертвленням наших злих нахилів задля паломництва до воскресіння.

Нехай оновлена сила християнської віри, надії й любові дарує нам певність у неминучості перемоги Божої справедливості над кривдою, – перемоги над усяким ворогом, зовнішнім і внутрішнім, що повстає проти Бога й гідності людини, сотвореної на Його образ і подобу.«А втім, брати, радійте, прагніть до досконалости, підбадьорюйтеся, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами!» (ІІ Кор. 13,11).

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

в день Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Йоана Золотоустого,

12 лютого 2015 року Божого

IMG 5719У суботу 14 лютого 2015 року в Свято-Михапйлівській обителі отців василіан у Венгожеві відбулась зустріч богопосвячених осіб з нагоди Стрітення Господнього та XIX міжнародного дня богопосвяченого життя. Настоятель василіанської обителі ієром. Дмитро Гарасим ЧСВВ, в спів служінні ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ, та о. Боргдана Гарасима, очолив Божественну Літургію, яку відспівали сестри монахині Чину Святого Василія Великого з Кентшина та сестри монахині Непорочної Діви Марії, з Бартошиць, Ольштина, Круклянок.

Настоятель монастиря ієром. Дмитро Гарасим ЧСВВ, усім присутнім приблизив слова Пипи Франциска, що очима нашого серця сьогодні споглядаємо на ікону Божої матері Марії, яка йде з Немовлям Ісусом на руках. Вона приносить Його у храм , представляє Його людям, щоб Він міг зустрітися зі своїм народом. Ієром. Дмитро, наголосив на тому, що кожний з богопосвячених осіб на взір Марії і Симеона, хоче взяти Ісуса на руки і це можна зробити тільки тоді, якщо збагнемо таємницю Христа. Щоб провадити людей до Ісуса, найперше усім треба довіритися Хресту, щоб Він провадив нас. Це те, чим повинні бути богопосвячені особи: провідниками, яких провадить Христос.

05В церкві Чесного Хреста у Венгожеві святкували Богоявлення Господнє. У Божественній Літургії, яку очолив парох ієром. Дмитро Гарасим ЧСВВ, взяли участь о. Богдан Гарасим, місцевий декан римо-католицької церкви у Венгожеві о. Кшиштоф Сьвєнтонь та о. Клєменс Літвін.

Всі вірні та мешканці міста Венгожева, традиційно взяли участь в обряді Великого Водосвяття над каналом, що у Венгожеві. Після прочитаного святого Євангелія в двох мовах – українській і польській, Венгожевський декан римо-католицької церкви о. Клєменс Літвін привітав усіх зі святом Святого Богоявлення Господа нашого Ісуса Христа на Йорданські води. Після промови отці випустили 3-х голубів, як символ Святого Духа, а також символ чистоти, очищення, ніжності, злагоди та щирої вічної любові. На завершення обряду водосвяття парох ієром. Дмитро Гарасим ЧСВВ, заспівав усім вірним, присутнім гостям Многая Літа та покропив освяченою Свято-йорданською водою.

fggffffffОб'єднання Українців у Польщі, гурток у Ґіжицьку дуже активно почав свою працю в новому 2015 році. 10 січня цього року мала місце маланка, на якій усі присутні мали змогу провести час в родинній та незабутній атмосфері. Чаркою шампанського привітала усіх голова ґіжицького гуртка – Марта Домбровська. Свої побажання переказали також парох Греко-Католицької церкви в Ґіжицьку – о. Василій Олег Кепещук ЧСВВ, голова мазурського відділу Об'єднання Українців у Польщі – Іван Пік та Президент благодійного фонду ПОСВІТ з Дрогобича – Леся Ратинська.

У словах усіх не забракло згадки про ситуацію в Україні та побажань кращої та вільної держави у майбутньому. Учасники маланки танцювали до білого ранку при українських та міжнародних хітах ансамблю – Вечірній Самбір з Дрогобича в Україні.

16 січня 2015р. належав до дітей Ґіжиччини, які мали змогу побавитись на Маланочці – Бал Маскарад.

Управа гуртка та вчительки української мови зорганізували забаву для дітей, на якій усі разом: діти, батьки та суспільні діячі танцювали та співали. Співи дійсно мали тут своє центральне місце – відбулася І едиція конкурсу Ґіжицько має талант. Учасниками були молодші та старші діти – солісти, дует: доня та мама, а також тріо.

В суботу 17 січня 2015 року у греко-католицькому храмі Пресвятої Трійці в Гіжицьку, відбувся екуменічний концерт коляд, який спільними силами зорганізували парафія та Мазурський 07Відділ Об’єднання Українців Польщі. На початку концерту відбулася спільна молитва про єдність християн, яку очолив настоятель храму ієрм. Василій О. Кепещук ЧСВВ, разом із деканом римокатолицької церкви у Гіжицьку о. Єжи Фідурою і пастором Євангелько-Аузбурської Церкви Кристіяном Борковським.

В концерті коляд виступили учні з Міжшкільного Пункту Навчання української мови в Ґіжицьку,хор Євангелицько – Авгзбурської парафії з Ґіжицька, дует у складі: Богдан Дрозд – соліст, Ольга Ґбур-Юрах – бандура,вчительський камерний хор Ґіжицького Університету Третього Віку і хор Мазурського Відділу Об'єднання Українців у Польщі „Камертон”.На завершення екуменічного концерту коляд Синкел Вармії і Мазур ієрм. Дмитро Гарасим ЧСВВ, разом із деканом римокатолицької церкви у Гіжицьку о. Єжи Фідурою і пастором Євангелько-Аузбурської Церкви Кристіяном Борковським уділили усім присутнім спільне благословення.

У суботу, 17 січня 2015 року у греко-католицькому храмі Чесного Хреста у Венґожеві 01діти і молодь, підготували цікаві й оригінальні виступи. У перегляді вертепів, коляд і щедрівок взяло участь одинадцять колективів – це діти з Позезджа, Гіжицька, П’єнєнжна, Срокова, Бань Мазурських, Видмін, Венгожева, Круклянок, Гурова Ілавецького. На завершення перегляду вертепів пролунали колядки у виконанні М. Н. Р. Предко, колективу «Надія» з Бань Мазурських, «Веселка» з Венгожева та В. Т. М. Скіберис.

Від імені організаторів VІ регіонального перегляду вертепів, коляд і щедрівок Синкела ієром. Дмитра Гарасима ЧСВВ, Голови ОУП кола у Венгожеві Дарія Драбик, щиросердечно дякуємо нашим спонсорам, владі міста Як ми уже зауважили, що цього року на перегляді вертепів, коляд і щедрівок були переможні місця. 1-ше місце взяли діти з пункту навчання релігії в Круклянках, яких підготувала с. Францішка СНДМ, але в усьому цьому дійстві перемогли не тільки наші гості, а передусім перемогла неповторна українська традиція, яка для кожного українця є дуже дорогою, і яку треба не просто пам’ятати, але й переказувати своїм нащадкам з покоління на покоління.

Podkategorie