Bazylianie

Тема тижня

Великий Піст – це час особливої благодаті. З давніх-давен наші предки дуже сумлінно і набожно готувалися до Світлого Воскресіння Христового. У житті доброго християнина Великий Піст має особливе, містичне значення. Це – час глибшого пізнання Всевишнього через молитву, покаяння та сповідь. Хресна жертва Спасителя заради нашого спасіння закликає заглянути у свою душу, навести лад з думками, вчинками і планами на майбутнє.

Природно, що у мирян постає багато запитань щодо історії започаткування посту, його вартості в очах Божих та практики в щоденному житті: у праці, молитві, милостині. Дуже важливим є чи цей аскетичний подвиг, час підготовки і поступовості, ми будемо сприймати як час – корисний, благословенний, важливий для вдосконалення, боротьби чи духовного пробудження.

Істинний піст – це період справжнього прозріння і шукання сенсу та радості життя. Для кожної рослини немає кращих умов, ніж поєднання світла, тепла і поживи у ґрунті, так і для душі людської немає кращих засобів для життя у Христі, як щира молитва, діла милосердя і чесний піст. Основою Великого Посту є боротьба з гріхом через утримання від вживання надмірної кількості їжі. Кожен сам повинен визначати – скільки йому потрібно на день їжі та пиття, щоб це не призвело до виснаження та ослаблення нашого організму. У всьому дотримуватись поміркованості: в правилі і в їжі, щоб від надміру не впадати в смуток, але бути мирним і благодушним у Божому ділі.

Йдучи за вказівками Другого Ватиканського Собору наступило злагіднення всіх постів у цілій Католицькій Церкві. З окремої постанови про піст, яку видав Верховний Архієпископ Йосиф 1966 року, виходить, що тепер наші вірні зобов’язані утримуватися від м’яса в усі п’ятниці цілого року, а в часі 40-ці, крім того, ще перший день посту і Велику п’ятницю відмовлятися від м’яса й набілу.

Доргий Читачу: Яке Твоє розуміння Великого Посту?

Add a comment

 

Насильство – це один із способів, що забезпечують панування, владу людини над людиною. Насильство є обмеженням або узурпацією свободи волі.

Зміст нашої щоденності – це життєві труднощі, негаразди, низький рівень життя більшості сімей, занепад соціального престижу сім’ї, збільшення кількість батьків, які ведуть асоціальний спосіб життя, загострення проблеми найменш соціально захищених категорій населення – дітей, підлітків, молоді та жінок.

Проблема викорінення насильства в сім’ї є актуальною для кожної держави і кожного громадянина, оскільки її суть - у порушенні прав людини і прав членів у сім’ї. Сім’я повинна надавати безпеку, затишок, радість, наснагу до діяльності, життя, спілкування, що є можливим тільки за умови відсутності у ній будь-яких видів і проявів насильства.

Коли запитаємо про причини, чому молоді люди стають насильниками, то побачимо, що здебільшого коріння міститься у їхньому власному досвіді застосування сили. Хоч молоді насильники в дитинстві здебільшого самі не зазнавали фізичного насильства, проте зіткнулися з душевною жорстокістю. Батьки не знаходили для них часу, не вміли встановити зв’язок, щоб визнати їхню особливість та неповторність, а діти - не могли покластись на батьків. Рідні не сприймали серйозно їхніх потреб та найпотаємніших почуттів і жили своїми клопотами. Коли дитині не приділяють уваги, вона починає творити неподобства, щоб нарешті нею зацікавились. Агресія – це часто крик душі, це потреба уваги. Коли дітей ранять, насміхаються з них, тоді їм не залишається іншого виходу, як насильством, агресією заявити найближчим про свої біди. Хто застосовує силу щодо інших осіб чи, навіть, речей, одночасно жорстоко поводиться із самим собою. Коли я б’ю іншу людину, то завжди розбиваю щось і в самому собі, топчу цим і власну самоповагу. Коли жорстоко поводжуся з речами, то так само поведуся із самим собою. Люди, у яких закостеніли почуття, втрачають зв’язок із самими собою, а також з речами і подіями. Вони не відчувають самих себе, не знаходять жодного почуття до речей.

Деякі психологи вважають, «що агресивні почуття мусять розвиватися подібно до пари в казані – нагромаджуватися там і згодом знайти вихід». Людина мусить вчитися викидати назовні свою агресію так, як це буває тоді, коли, наприклад, рубаємо дрова, граємо у футбол або дивимося фільм.

Жорстока поведінка щодо дітей і нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, часто й загроза життю чи навіть стає причиною смерті.

Форми знущання над дітьми – це фізичне, емоційне (психічне) та сексуальне насильство. Зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства.

Багато психологічних досліджень доводять, що найшвидше доб’ємося розвитку неагресивної поведінки в дитини власною виховною поведінкою, яка базується на любові та приязні.

Щоб зупинити насильство в нашому суспільстві, слід передусім не використувати його у вихованні. Кожна дитина – неповторна, єдина у своєму роді, і бажає, щоб її такою приймати і любити. Кожна дитина потребує дбайливої опіки батьків, досвіду беззастережного утвердження її власного буття. Вона мусить бачити, що рідні спроможні вирішувати свої проблеми, поводяться добре, і, що вони не карають дитину – слабшу істоту, навіть, якщо переживають розчарування у власному житті.

Цікаво почути Вашу думку на ці запитання: Як суспільство ставиться до явища насильства? Чи існує можливість допомоги жертвам насильства?

Add a comment

 

Піст – один із встановлених Церквою засобів духовно-морального вдосконалення людини. Великий Піст називають також Чотиридесятницею – це одна з найдавніших і найбільш духовних практик християнства. Історія Великого Посту давня і багата традиціями, і сягає ще апостольських часів.

Передпасхальний піст називається Великим не лише тому, що він найдовший, але й тому, що він вирізняється своєю строгістю й є важливим в житті Церкви й кожного християнина.

Add a comment

 

 

У нашому щоденному житті ми звикли бачити алкоголіків, але якщо звернутися до психології, алкоголіком є не той, хто напивається кожен день на вулиці, а кожен, хто п’є і не може зупинитися, хто не уявляє свого дня без пляшки пива, випитого по дорозі з роботи або з друзями, щоб відреагувати на денний стрес. Кожний, хто живе з такими людьми в одному помешканні, підпадає під вплив цієї людини і, часто сам того не помічаючи, стає потерпілим. Найбільше страждають від цього діти алкоголіків: коли вони виростають, то всі – мають подібні проблеми.

Add a comment

Багато мріє про щасливе подружжя, любов, вірність і пошану. У той же час спостерігаємо наростаючий процес розлучень, заперечення основних елементів щастя в подружжі, - таких як нерозривність і вірність, взаємна пошана в сфері тілесності, народжування дітей. Це проблеми, яких не помітити - неможливо.

Add a comment

 

Празник Богоявлення носить різні назви: Просвіщення, Хрещення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, Йордан, Водохреща…

Св. Григорій Богослов у своєму слові на празник Богоявлення сказав:

«Просвіщення – це допомога у нашій немочі, прямування за Духом, спілкування зі Словом, виправлення створіння, потоплення гріха, причастя світла, розвіяння тьми…

Просвіщення – це колісниця, що підносить до Бога, скріплення віри, удосконалення ума, ключ царства небесного, зміна життя…

Add a comment

Не знаю як сьогодні, але в минулому серед дітей можна було почути таку приказку польською мовою: Obiecanki cacanki, a głupiemu radość. Це було своєрідне введення в так званий "світ дорослих", де обіцянка нічого не значить. Може й сказав, може й обіцяв, чи це насправді аж так важливо? Слова - то слова, а життя - то життя, – зовсім інша справа.

Людина, однак, не дуже задоволена таким ходом справ. Хотілося б їй, щоб слово однак щось, та вартувало. Хотілося б, хоча ... саме-по-собі це бажання не заважає самому не дотримати слова, даного Богові, другові, приятелеві, дитині.

Add a comment

Минув черговий рік нашого життя. Навколо чути про підсумки – в економіці, науці, культурі, спорті. Ставляться запитання про найважливіші події, значущі досягнення, виняткові явища, які мали значення для суспільства, країни, усього світу.

Але крім великомасштабних подій, без сумніву - значущих, які мали вплив на долі тисяч людей, відбувалися події малі - регіонального, парафіяльного, родинного чи особистого масштабу. Вони - також не без значення і можуть залишити слід в житті багатьох людей, які живуть нині, а також - в житті їхніх дітей, а то і в наступних поколіннях.

Add a comment

Зазвичай уявляємо собі, що щастя - то щось найкраще на світі...

Але, що означає справді - бути щасливим? Врешті, чи те, що здається щастям, - може в дійсності унещасливити нас та інших? Уявімо собі, що було б, коли б ми могли жити у світі безконечно гарному, щасливому і такому, де немає недуг, голоду, війни... – Чудово!..

А що було б, коли б ви знали і були увесь час свідомі того, що ви - щасливі, а хтось у куточку цього світу - терпить? Так можемо задавати багато питань і сумніватись у всьому, в що віримо, що для нас - суттєве.

Add a comment

Святий апостол Павло заповідав нам: «Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже ... наслідуйте їхню віру» (Євр.13,7).

Святий апостол Андрій Первозванний був першим з апостолів, що попрямував за Христом, а згодом привів до Нього і свого рідного брата – святого апостола Петра.

Після зішестя Святого Духа на апостолів, святий Андрій вирушив з проповіддю Слова Божого у східні країни. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, пройшов узбережжям Чорного моря, потім Крим, Причорномор’я, і Дніпром піднявся до того місця, де сьогодні величаво стоїть наша столиця – золотоверхий Київ.

Add a comment