«Гірчичне зерно» - з’їзд василіанської молоді

«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм…» (Мт 7,12).

            Цей рік по-справжньому багатий на події, які наша молодь чекала з нетерпінням. Багато сил, енергії та часу було витрачено на підготовку. Щотижневі обговорення та дискусії, як зробити краще та провести цей захід на належному рівні. І ось настав цей день – 26 червня, перший день з’їзду молоді під назвою «Гірчичне зерно». На наш заклик відгукнулося багато молодих людей з різних міст України: Львів, Крехів, Бучач, Брюховичі. Були також присутні  учасники з польських міст Плоцьк та Ольштин. Монастир оо. Василіян у Варшаві гостинно відчинив двері для кожного з них, щоб стати осередком цікавих подій протягом кількох днів.

            Програма з’їзду була змістовною та надзвичайно насиченою, подекуди навіть доводилося трішки змінювати наші плани, відштовхуючись від реалій часу та наших можливостей. Протягом цього з’їзду вистачало усього: екскурсії та прогулянки по історичних місцях Варшави, науки від наших отців, а також тих, які завітали до нас разом зі своєю молоддю, смачні обіди та вечері, як без того. Окремо хочеться виокремити, звісно ж, наше спільне перебування в молитві: Божественні Літургії, Акафіст, Молебен, Вечірня, Хресна дорога за мир в Україні і насамкінець молитовне чування, яке провела спільнота «TEMPUS». В духовному аспекті думаю кожен мав би почерпнути щось нове для себе, віднайти внутрішній спокій, перебуваючи серед своїх ровесників, та навчитися по-справжньому цінувати такі моменти. Звісно ж, після хорошої молитви, були і не менш цікаві розваги. Монастирський сад був наповнений сміхом та веселими співами, а згодом прийшов також час і для танців. Звичайно,  що нам не було коли сумувати.

            Хочеться сподіватися, що нам вдалося хоч в деякій мірі досягнути тієї мети, яку ми поставили собі перед цим з’їздом. Найперше, подарувати радість та спокій для нашої молоді з України, які кожного дня живуть в стані війни та чують звуки сирен, показати, що вони не самі в цьому світі, сповненому страждань, що в їхньому житті також завжди мусить бути присутня Божа любов через їхніх батьків, близьких та друзів. Друга, не менш важлива річ, інтеграція спільнот та встановлення міцних стосунків між нашою варшавською спільнотою «TEMPUS» та спільнотами з України. Ця подія по праву може стати історичною для оо. Василіян, так само, як і для нашої спільноти молоді «TEMPUS», оскільки це перший такий захід організований на теренах Польщ,і в якому брали участь, як молодь з України, так і наші українці в Польщі.

            На завершення хочеться висловити слова подяки тим спільнотам молоді, які прибули до нас з України: спільноті «Друзі Бога» з Крехівського монастиря оо. Василіян та їхньому духовному провіднику о. Филипу Блажкевичу ЧСВВ, спільноті молоді «МоКаДо» з м. Брюховичі, що на Львівщині та їхньому духівнику брату Антонію Бліхарському ЧСВВ. Також разом зі своєю молоддю приїхали сестри з монастиря чину св. Йосафата. Окрема подяка о. Йосафату Поповичу, який приїхав на наше особисте запрошення з василіянського монастиря, що у   Вільнюсі (Литва) та поділився з молоддю духовною наукою і відкрив своє серце для пізнання усіх нас.

            Не можна оминути увагою також тих, які були в тій чи іншій мірі заангажовані в організації з’їзду молоді «Гірчичне зерно» та докладали всіх зусиль, щоб кожен день став для учасників незабутнім. Тому щирі слова подяки висловлюємо кожному члену спільноти «TEMPUS», нашому «Братству св. Йосифа» та «Матерям в молитві», всім нашим отцям, братам та сестрам ЧСВВ.

            Залишилася ще одна людина, яка є остання в цьому списку та в дійсності є найпершою, кому ми завдячуємо усім, в тому числі ідеї та організації цього з’їзду – це о. Партеній Підчеха, наш духовний наставник та друг молоді.

            На цьому ми не закінчуємо, а продовжуємо працювати над новими проєктами і будемо докладати ще більше зусиль, щоб цей з’їзд був перший, але далеко не останній. А зараз ми просто кажемо – до наступних зустрічей!

З любов’ю, спільнота молоді «TEMPUS»