У Варшаві вшанували пам’ять жертв Голодомору.

Цього року минає 80 річниця Голодомору в Україні. Саме у 1933 році штучно викликаний голод збирав найбільші жнива – мільйони безвинних жертв українських сіл і містечок. Страшною смертю вмирали діти і старці, жінки і чоловіки, бувало – цілі родини. Як показано у документальному фільмі Технологія геноциду, ще сьогодні можна в Україні знайти останки запустілих хат, в яких від того жахливого часу ніхто вже не замешкав. Поруч них лиш зарослі бур’янами хрести – пам’ятки про колишніх жителів.

Не можна про них забути. Тож сьогодні всюди, де живуть небайдужі люди, вшановують пам’ять тих, які стали жертвою геноциду лиш за те, що були українцями, що мали нескореного духа. Бо також і на цій жертві виростає сьогоднішня вільна Україна. Також варшавська громада вшанувала пам’ять загиблих.

Минулої суботи, 23 листопада, невелика група людей, окрім працівників Посольства України в Польщі та духовенства православної церкви, може кільканадцять жителів Варшави, взяла участь у Панахиді за жертви Голодомору, яку в православному храмі св. Івана Ліствичника на варшавській Волі в 11-тій годині відслужив Преосвященніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава (Грицуняк). Відтак відбулось відспівування при пам’ятнику жертвам Голодомору на місцевому православному кладовищі. Пізніше, біля 14-тої години, миряни збирались при цьому пам’ятнику, щоб в тиші помолитись, призадуматись, запалити свічку. В різних місцях Варшави відбулись також інші зустрічі, перегляди фільмів тощо.

Мабуть, завершенням варшавських заходів була сьогоднішня Божественна Літургія за жертви Голодомору, яку у василіанській греко-католицькій церкві на Медовій 16 відслужив парох, о. Петро Кушка ЧСВВ. Після Літургії відбулась коротка художня програма. Під спів соло - пісні Через поле широкеє, молодь внесла колоски збіжжя, які опісля вони склали у символічні могили, прикриті чорними хустками на кшталт тризуба.

На фоні цієї пісні прозвучав зворушливий текст у формі поеми про тих, що у самотності й безпорадності вмирали в ці сумні й жахливі роки. Текст, складений з уривків різних текстів різних авторів, був дуже промовистий. Пісня, слова поеми, дії молоді, запалені свічки в руках вірних – усе це створило неповторний клімат, який стискав серця й витискав сльози з очей чи не всіх присутніх. Усе це дійство закінчилось панахидою за трагічно померлих наших співбратів.

А після Панахиди о. Петро звернувся до вірних з проханням про молитву за Україну сьогодні, бо зло знову починає нищити нашу країну, знову страждають люди. Підкреслив, що там, де закрадається зло, потрібна молитва, щоб це зло нас не перемогло, але щоб ми завжди наново знаходили сили, щоб перемагати зло добром, що є дуже трудне, головно тоді, коли розпалюються емоції. Всі спільно з отцем помолились в цих намірах, проказавши Отче наш і Богородице Діво. Потім численні особи подалися на мітинг під Посольство України у Варшаві.

Дуже дякуємо п. Оксані Ролі, п. Анні Машлянці, молоді, та всім, які були причетні до цього заходу, за ці зворушливі хвилини, якими могли ми вшанувати пам’ять загиблих та щиро за них помолитись.

ФОТОГАЛЕРЕЯ