Бути людиною

Пропонуємо відвідувачам нашої веб-сторінки нову серію роздумів про внутрішнє життя людини та її духовний світ. Заохочуємо до особистої призадуми над своїм християнським життям. Мета цих роздумів – спонукати людину ХХІ-го століття призадуматися над метою та змістом свого особистого життя. Спостерігаючи за темпом життя сучасної людини, можемо помітити, що немає у неї часу на відпочинок та призадуму над собою. Нинішня людина лише працює, і працює. Віддає перевагу продуктивності, стає невільником культури споживацтва. Вона вже неспроможна відпочивати, радіти собою.

Сьогоднішня людина не вміє втихомирити свого серця, нездатна насолоджуватися перебуванням на самоті з собою. Нині, людина лякається самої себе, боїться самоти й в анонімному натовпі приховує своє стривожене серце. Пропоновані нами роздуми на самоті – це нагода зупинитися, хоч на мить, щоб почути як б’ється наше серце, і зрозуміти те, що відбувається у глибині нашого буття.

НАШЕ ЖИТТЯ

Незбагненне й таємниче життя людини.
Незбагненне її серце, в якому приховується радість і печаль.
Невловимо пливе час нашого буття.
Іноді, хочеться забути про минуле, й не знати свого майбуття, щоб лише бути, жити вічно. Однак, короткочасність, тимчасовість нашого буття тут на землі невмолимо заглядає нам у вічі. Боїмося смерті. Хочемо ми того, чи ні, мусимо відійти. Приходить невблаганний час відходу, прощання. Треба залишити рідних і друзів. Інколи недуга тривожно обриває твоє життя. І запитуєш самого себе, чому ж це я маю відійти. Деколи, залишаєшся сам із собою. Відійшла від тебе твоя любов, і тривога усамітнення опечалила твоє серце, зранила твою душу. Різні досвіди та пережиття приносить нам щоденність: є час радості й смутку, час любові й ненависті, час зростання і занепаду. І запитуєш самого себе, яке ж моє життя. Чому так важко знайти світлі зорі у темряві життя!

САМОТА

Коли у тебе не стало друзів, страждаєш від самоти. Тепло любові й радість життя розпрощалися з тобою, лише смуток і біль залишились небажаними гістьми у глибині твого буття. Твої друзі стали тобі недругами, і самотнім залишилося твоє серце. Живеш, і наче б то вмираєш. Нестало радості, надії та любові. Жити, не хочеться і лячно вмерти.
Сьогодні, все більше людей почувається самотніми, опущеними, позбавленими радості життя. І незважаючи на те, що новітня цивілізація дає нам сьогодні різні можливості взаємного спілкування, людина не почувається сьогодні щасливою. Вона все більше пропадає у безвісті буття, страждає від душевної самоти, відчужується від самої себе та інших. І напрошується запитання, чи людині сьогодні можливо бути щасливою та радісною.

У ПОШУКАХ МИРУ СТРИВОЖЕНОГО СЕРЦЯ

Саме, на ці та інші запитання, намагатимемось дати відповідь у наших роздумах на самоті. Спробуємо заглянути в глибину нашого серця, щоб у ньому знайти відповіді на запитання, які турбують сьогодні наше суспільство. Попробуємо призадуматися на тим, чи можливо ще сьогодні вірити в Бога. Чи воістину Господь є істинним джерелом любові та щастя людини. І чи можливо сьогоднішній людині жити в мирі з собою. Щоб знайти відповідь на ці запитання, необхідно вирушити в дорогу самопізнання, але це вимагає особистого бажання і відваги заглянути у своє нутро, в якому зберігаються різні скарби.