Двері Милосердя відкриті у Варшаві

27 грудня 2015, в останню неділю поточного року, у греко-католицькому храмі при монастирі василіанського Чину у Варшаві відкрились двері надзвичайного ювілейного Року Милосердя.

Символічного відкриття цих дверей довершив ново-поставлений Митрополит УГКЦ в Польщі, Високопреосвященніший Архієпископ Євген Попович. О годині 11:00 парафіяни привітали Достойного Гостя хлібом-сіллю, діти і молодь букетами квітів, після чого Митрополит у спів-служінні з парохом місцевої парафії Успення Пречистої Діви Марії, о. Петром Кушкою, ЧСВВ, з дияконом Богданом Пєтночко, ЧСВВ, у присутності винятково численно зібраних вірних, перед іконою «Милосердя Двері» відслужив молебень на відкриття Ювілейного року. Прочитавши після Євангелія відповідний уривок з буллі папи Франциска «Обличчя Милосердя», Митрополит зі служителями процесійно вийшов перед двері храму, які зачинились.

Після прочитання відповідної молитви, ударяючи тричі хрестовино у двері, довершив їх відкриття. Відтак розпочалась Божественна Літургія. Під час проповіді Архипастир пояснив вірним значення і сенс Року Милосердя, виклав навчання про умови, які потрібні щоб користати з привілеїв ювілею, серед яких можливість отримати відпуст повний, тобто не тільки прощення провин, гріхів, як у кожній добре відбутій сповіді, але також прощення дочасних кар за ці гріхи.

Наприкінці Літургії о. Петро ЧСВВ щиро подякував Митрополиту за цей особливий привілей для нашого храму, який уможливить соткам греко-католиків, так місцевих як і, в основному, заробітчанам з України користати з благодаті Божого милосердя.

Згідно з традицією Церкви, відтепер впродовж всього року кожен, хто посповідається, прийме Святе Причастя, з вірою пройде крізь ці двері та виконає інші визначені умови – зможе отримати повний відпуст гріхів.

*************

Що таке відпуст?

«Відпуст – це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта. Відпусту досягає за певних умов християнин, відповідно наставлений, через посередництво Церкви, яка як служителька Відкуплення розділяє і дає його своєю владою зі скарбниці заслуг Христа і святих» (Павло VI, Апостольська Конституція Indulgentiarumdoctrina, 1).

Покарання за гріхи

«Щоб зрозуміти це вчення і практику Церкви, треба враху­вати, що гріх має подвійний наслідок. Важкий гріх позбавляє нас спільності з Богом, а через те робить нас нездатними до вічного життя, позбавлення якого називається «вічною карою» за гріх. З іншого боку, будь-який гріх, навіть легкий, викликає нездорове прив’язання до творінь, яке потребує очищення чи тут, на землі, чи після смерті у стані, який називається Чисти­ли­щем. Це очищення звільняє від того, що називають «дочас­ною карою» за гріх» (Катехизм Католицької Церкви, п.1472).

«Прощення гріха і відновлення спілкування з Богом веде за собою відпущення вічної кари за гріх. Але дочасні кари за гріх залишаються. Християнин повинен намагатися, терпляче переносячи страждання і всілякі випробовування і в кінці спокійно приймаючи смерть, приймати дочасні кари за гріх як благодать; він повинен старатися через діла милосердя і любові, а також через молитву і різні покутні практики цілком звільнитися від «старої людини» «й одягнутись у нову людину» (Катехизм Католицької Церкви, п.1473).

Відпуст, отриманий від Бога через посередництво Церкви

«Відпуст отримується через Церкву, яка силою влади в’язати і роз­в’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи. Тому Церква хоче не тільки прийти на допомогу християнинові, а також заохотити його до діл побожності, покути і любові» (Катехизм Католицької Церкви, п. 1478).

«Оскільки померлі християни на шляху очищення також є членами того ж спілкування святих, ми можемо допомогти їм, серед іншого, отримуючи для них відпусти, щоб вони були звільнені від дочасної кари за свої гріхи» (Катехизм Католицької Церкви, п. 1479).