Папа Франциск про відпусти Року Милосердя
У вівторок, 1 вересня 2015 р., у Ватикані оприлюднено Лист Папи Франциска про відпусти з нагоди Надзвичайного Ювілею Милосердя:
Достойному братові архиєпископові Ріно Фізікеллі,
Президентові Папської Ради сприяння новій євангелізації
Наближення Надзвичайного Ювілею Милосердя дає мені змогу звернути увагу на деякі питання, щодо яких вважаю важливим висловитися, щоби посприяти тому, аби відзначення Святого Року було для всіх вірних справжнім моментом зустрічі з Божим милосердям. Моїм бажанням, насправді, є, аби Ювілей був живим досвідом близькості Небесного Отця, немов бажаючи доторкнутися рукою до Його лагідності, щоби віра кожного віруючого скріпилася, а, тим самим, свідчення ставало ще дієвішим.
Моя думка лине, насамперед, до всіх вірних, які в кожній дієцезії, або як паломники в Римі, переживатимуть благодать Ювілею. Прагну, щоб ювілейний відпуст досягнув кожного, як справжній досвід милосердя Господа Бога, Який виходить назустріч кожному з обличчям Батька, Який приймає та прощає, повністю забуваючи вчинений гріх. Щоб пережити та отримати відпуст, вірні покликані здійснити коротку прощу до Святих Дверей, відкритих у кожному катедральному соборі або в храмах, визначених дієцезальним єпископом, а також у чотирьох Папських базиліках в Римі,
як знак глибокого прагнення справжнього навернення. Одночасно даю розпорядження, щоб у санктуаріях, в яких відкриті Двері Милосердя, або в храмах, які традиційно визначаються, як Ювілейні, можна було отримати відпуст. Важливо, щоб цей момент був поєднаний, насамперед, із Святим Таїнством Примирення та служінням Пресвятої Євхаристії з призадумою на тему милосердя. Необхідно буде супроводжувати ці відправи визнанням віри та молитвою за мене й у наміреннях, які ношу в своєму серці для добра Церкви та всього світу.
Крім того, думаю також і про тих, які з різних причин не матимуть можливості податися до Святих Дверей, насамперед – хворих і похилих віком та самотніх осіб, які часто не мають можливості вийти з дому. Для них великою допомогою стане переживання хвороби і страждання, як досвіду наближення до Господа, Який через таїнство Своїх страстей, смерті та воскресіння показує головний шлях, який надає сенсу болеві та самотності. Переживання з вірою та радісною надією цих хвилин випробування, приймаючи Святе Причастя чи беручи участь у Святій Месі та спільнотній молитві, також і за посередництвом різних засобів комунікації, буде для них способом отримати ювілейний відпуст. Моя думка лине також і до ув’язнених, які зазнають обмеження свободи. Ювілей завжди був нагодою великої амністії, призначеної огорнути численних людей, які хоч і заслуговують на покарання, але усвідомили скоєну несправедливість та щиро прагнуть наново включитися у суспільство, роблячи свій чесний внесок. Нехай всіх їх конкретним чином досягне милосердя Отця, Який прагне перебувати поруч з тим, хто найбільше потребує Його прощення. Вони зможуть отримати відпуст у в’язничних каплицях, і щоразу, коли переходячи крізь двері своєї камери, піднесуть думку й молитву до Отця, цей жест означатиме для них перехід через Святі Двері, тому що Боже милосердя, здатне перемінювати серця, здатне також перемінити ґрати у досвід свободи.
Я просив, щоб Церква під час цього ювілейного часу наново відкривала багатство діл милосердя для тіла і для душі. Досвід милосердя, у дійсності, стає видимим у свідченні конкретних знаків, як Сам Ісус навчав нас. Щоразу, коли вірний особисто виконає одне чи більше таких діл, без сумніву отримає ювілейний відпуст. З цього випливає зобов’язання жити милосердям, щоби отримати благодать повного і вичерпного прощення силою любові Отця, Який нікого не виключає. Отже, йдеться про повний ювілейний відпуст, що є плодом самої ж таки події, відзначуваної з вірою, надією та любов’ю.
Врешті, ювілейний відпуст можна отримати також і для померлих. Ми зв’язані з ними свідченням віри і любові, яке вони нам залишили. Як спогадуємо їх під час Євхаристійної відправи, так можемо, завдяки великому таїнству сопричастя святих, молитися за них, аби милосердне обличчя Отця звільнило їх від будь-яких наслідків провини та пригорнуло їх до Себе в безмежному блаженстві.
Однією з великих проблем нашого часу є, без сумніву, змінене ставлення до життя. Дуже поширена ментальність спричинилася до втрати належної особистої та суспільної чутливості до прийняття нового життя. Дехто переживає трагедію аборту з поверхневим усвідомленням, немов би не зауважуючи величезного зла, заподіяного таким актом. Багато інших, натомість, хоч і переживають цю дійсність як поразку, вважають, що не мають іншого шляху. Особливо думаю про всіх тих жінок, які вдалися до аборту. Мені добре відомі умови, які привели їх до такого рішення. Знаю, що це моральна та екзистенціальна трагедія. Я зустрічав багато жінок, які носили у своєму серці шрам від цього важкого й болючого рішення. Те, що сталось, – глибоко несправедливе, однак лише зрозуміння цього в повноті істини може дозволити не втратити надію. Божого прощення не можна відмовити жодному, хто розкаявся, особливо тоді, коли із щирим серцем приступає до Святої Тайни Сповіді, щоб отримати примирення з Отцем. Також з огляду на цю причину я вирішив, не зважаючи на всі протилежні розпорядження, під час Ювілейного Року наділити всіх священиків юрисдикцією давати розрішення від гріха аборту всім, які його скоїли і, розкаявшись від щирого серця, просять прощення. Нехай священики приготуються до цього великого завдання, вміючи поєднувати слова справжнього прийняття із призадумою, яка допоможе збагнути скоєний гріх та великодушне прощення Отця, Який все оновлює Своєю присутністю.
Останнє зауваження стосується тих вірних, які з різних причин відчувають необхідність відвідувати храми, в яких служать священики Братства Святого Пія Х. Цей Ювілейний Рік Милосердя не виключає нікого. З багатьох сторін деякі співбрати єпископи доповідали мені про їхню добру віру та практику Святих Таїнств, яка, однак, поєднана із труднощами, пов’язаними із життям у складних душпастирських умовах. Вірю, що в найближчому майбутньому вдасться знайти рішення для відновлення повного сопричастя зі священиками та єпископами Братства. Тим часом, спонукуваний вимогою подбати про добро цих вірних, моїм власним розпорядженням встановлюю, що всі, хто під час Святого Року Милосердя приступатимуть до Святої Тайни Примирення в священиків Братства святого Пія Х, правосильно і законно отримають розрішення своїх гріхів.
З довір’ям до заступництва Матері Милосердя, ввіряю Її опіці приготування до цього Надзвичайного Ювілею.
Ватикан, 1 вересня 2015
- Перегляди: 9150