Щастя

Сьогодні пропоную Твоїй увазі тему щастя.
Однак, насамперед хочу попросити Тебе призадуматися на мить і перш, ніж дочитати ці роздуми до кінця, спробуй відповісти собі: Чи Ти щаслива людина? Що таке щастя у твоєму розумінні?
Не кажи, що не варто над тим призадумуватися, даремно витрачати свій час.
Чи не думаєш іноді, що щастя – це не лише мати щось, наприклад, гарну сім’ю, красиву жінку, чи чоловіка. Щастя не існує без життєвої мети. Іншими словами, шукати життєвої мети – означає бути щасливим.

У моїх розмовах з людьми, а особливо з молоддю, я неодноразово чув такі вислови розпачу те безнадії: "Отче! Навіщо мені жити? Я – нещаслива людина. Не знаю, навіщо живу на цьому світі!" Ці вислови лише підтверджують взаємозв’язок між щастям та почуттям і усвідомленням сенсу нашого життя.
Якщо Ти не знаєш, чому живеш на цьому світі, то як Тобі бути щасливим!
Дорогі Друзі!
Вашій увазі хочу запропонувати знаменитий текст про щастя мого улюбленого українського філософа Григорія Сковороди (1722-1794), деякі думки якого Ви вже пізнали в моїх попередніх роздумах. Цей великий уривок, в якому Сковорода пише про своє розуміння щастя, походить з його твору "Вхідні двері до Християнського Доброчестя".
Вражає те, що наведений нижче текст був написаний у 1766 році, відтак дещо виправлений у 1780 році, але глибиною свого змісту він актуальний також і сьогодні.
Пропоную вам переконатися в цьому самим:
"Немає солодшого для людини й потрібнішого, як щастя; немає ж і нічого легшого.
Подяка Блаженному Богові.
Царство Боже всередині нас. Щастя в серці, серце в любові, любов же у законі вічного. Це безперервна ясна погода й сонце, що не заходить, що просвічує пітьму сердечної безодні.
Що було б, коли б щастя, найпотрібніше і найулюбленіше для всіх, залежало від місця, від часу, від плоті й крові? Скажу виразніше: що було б, коли б помістив Бог щастя в Америці, або в Канарських островах, […] або в царських палатах, або в соломоновому віці, або в багатствах, або в пустелі, або в чині, або в науках, або в здоров’ї? Тоді б і щастя наше, і ми з ним були бідні. Хто б міг дістатися до тих місць? Як можна всім народитися у якийсь один час? Як же й уміститися в одному чині й статі? Яке ж то щастя, утверджене на піску плоті, на обмеженому місці й часі, на смертній людині?
Чи не це трудне? Гей! Трудне й неможливе.
Подяка ж Блаженному Богові, що трудне зробив непотрібним.
Вже сьогодні бажаєш бути щасливим?
Не шукай щастя за морем, не проси його в людини, не мандруй по планетах, не волочися по палацах, не плазуй по земній кулі...
Золотом можеш купити село, річ трудну, як і потрібну, а щастя як необхідна необхідність задарма всюди й завжди дарується.
Повітря й сонце завжди з тобою, всюди й задарма; все ж те, що втікає від тебе, знай, що воно чуже, і не вважай своїм, все те дивне й зайве.
Яка ж тобі потреба? Тим-то воно й трудне. Ніколи б не розлучилося з тобою, якщо б було необхідне....
Одне лиш тобі потрібне, одне ж лиш благе й легке, а все інше труд і хвороба.
Що ж оте єдине?
БОГ.
Усі створіння є мотлох, [...] нісенітниця, помиї, і плоть, і плетиво...
А те, що любе й потрібне, є єдине всюди й завжди. Та це єдине своєю рукою все утримує і прах твоєї плоті....
Численні тілесні потреби очікують тебе, та не в них щастя, бо серцю твоєму потрібне лиш одне, і там Бог і щастя, воно недалеко.
БЛИЗЬКО. У СЕРЦІ І В ДУШІ ТВОЇЙ....
А я бажаю, щоб душа твоя, як Ноєва голубка, що не знайшла ніде спокою, повернулася до серця свого, до того, хто спочиває у серці твоєму. [...]
Цього бажає [тобі] Григорій, син Сави Сковороди."

Джерело: Григорій Сковорода. Пізнай в собі людину. Львів: Видавництво СВІТ, 1995, стор. 53-54.

Запрошую Вас на чергові роздуми: "Жити – це не соромитись самого себе".
До зустрічі!

Ієрм. Ігор Г., ЧСВВ