III МОЛИТОВНИЙ З’ЇЗД ВАСИЛІЯНСЬКОЇ МОЛОДІ У ЛИТВІ
У днях 24.08-28.08 у Вільнюсі відбувся ІІІ зʼїзд василіянської молоді “Гірчичне зерно», який зібрав учасників з України, Польщі та Литви. Цей зʼїзд відбувається з ініціативи о. Партенія Підчехи, ЧСВВ, ченця Провінції Покрови Пресвятої Богородиці у Польщі.
Перший такий зʼїзд відбувся у Варшаві у 2024 році, другий у Ґіжицьку у 2025 році, а цього 2026 року мали можливість гостити цей зʼїзд у Вільнюсі, Литва. В часі зʼїзду кожен учасник мав можливість збагатитися, як духовно так й культурно. Молодь з Польщі взяла участь у цьогорічному з’їзді у Литві, свій шлях до Литви розпочали з Монастиря оо. Василіян св. архистратига Михаїла в м. Венгожево. Ігумен монастиря о. Павло Старух, ЧСВВ запросив молодь до монастирської каплиці у якій виголосив вітальне слово, розказав молодим учасникам з’їзду історію перебування оо. Василіян на Мазурах, та про їхню харизму. Відтак помолилися за мир в Україні, прийнявши пастирське благословення від Ігумена монастиря молодь вирушила до м. Вільнюса-Литва.
У вівторок 25 серпня, ранком у храмі Пресвятої Трійці, (в якій колись молився свящмч. Архиєпископ Йосафат Кунцевич, святий українського народу), відбулося відкриття зʼїзду з внесенням прапорів окремих держав, та було виголошено привітальне слово на двох мовах. Пізніше відбувся перегляд фільму про Святого Йосафата, який був приготований у Литві та озвучений з перекладом Живим Телебаченням Живе телебачення. Божественну Літургію цього дня молилися біля Чудотворної Остробрамської ікони Божої Матері, яку очолив о. Йосафат Попович, ЧСВВ. Опісля була наука про покликання, яку провів о. Йосафат Попопвич, ЧСВВ. У своєму слові ігумен монастиря о. Йосафат Попович, ЧСВВ, наголосив на особливому значенні святого місця та святині у м. Вільнюсі, яка цього року стала місцем молитви, зустрічі й духовного єднання молоді. Він підкреслив, що саме такі місця допомагають молодим людям глибше переживати свою віру, відкривати присутність Бога у своєму житті та зміцнюватися у християнському покликанні.
Окремо о. Йосафат звернув увагу на важливість духовної опіки над молоддю, яку з любов’ю та великою відповідальністю здійснюють отці Василіяни. Їхнє служіння полягає не лише у проведенні молитовних і духовних заходів, але передусім у дбайливому супроводі молодої людини, допомозі їй пізнати Христа, утверджуватися у вірі та віднаходити своє місце в Церкві. Після обіду була друга наука, яку виголосив о. Домінік Налисник, ЧСВВ. У своїй духовній науці о. Домінік порушив надзвичайно важливу тему — «Бути з Богом, незважаючи на жодні перешкоди». Він наголосив на необхідності залишатися вірним Богові понад будь-які ідеології, людські погляди чи тимчасові обставини, адже те, що походить від Бога, має вічну цінність. Християнська молодь покликана шукати вічність, і жити з перспективою вічності, навчаючись розрізняти те, що є справді вічним, від того, що є лише тимчасовим і минущим. Саме ця здатність допомагає молодій людині робити правильний вибір та залишатися вірною Христові у різних життєвих обставинах. Особливого змісту науці надали яскраві приклади із власного життя о. Домініка. Його особисте свідчення, пережитий досвід й щирість не залишили байдужим жодного з присутніх, спонукаючи молодь замислитися над власною вірою, вибором та вірністю Богові. Пізніше була можливість відвідати Палац Князів Литовських, вежу з оборонними мурами. Ввечері молодь вулицями міста Вільнюса молилися Хресну Дорогу за ми Україні процесія закінчилася на горі Трьох Хрестів.
У середу 26 серпня, вранці молодь разом із своїми духовними провідниками вирушила до м. Тракай, де відвідали історичний замок Литви, мали подорож корабликом по озеру, відвідали білий палац та гору Ангелів. Ввечері молилися Божественну Літургію у храмі Пресвятої Трійці, яку очолив о. Филип Блажкевич, ЧСВВ з Крехівського монастиря, і виголосив науку. У своїй науці проповідник наголосив на важливості правильно розставляти акценти у житті та вміти зупинитися, щоб поставити собі важливі запитання: «Чого я хочу? Куди я йду? Що далі?» Адже кожне наше рішення та кожен вибір мають свою мету і наслідки.
Особливу увагу проповідник звернув на те, що християнин покликаний не лише запитувати себе, чого він хоче досягнути в житті, але й замислюватися над тим, яка мета і ціль стоять за його рішеннями та виборами, і чи ведуть вони його до Бога. Правильно розставлені життєві акценти допомагають молодій людині не загубитися серед тимчасового, а свідомо прямувати до того, що має справжню і вічну цінність. У вечірній час мали о. Йосафат Попович, ЧСВВ, місцевий Настоятель, розповів історію про храм та монастир, а опісля мали Адорацію Найсвятіших Тайн разом з роздумами про гірчичне зерно. Співала Спільнота Друзі Бога з Крехівського монастиря.
У четвер 27 серпня, рано усі спільно вирушили на екскурсію до катедри Вільнюської Архидієцезії, де мали екскурсію по криптах собору та у дзвіниці. В обід молилися Літургію в каплиці Божого Милосердя, яку очолив о. Партеній Підчеха, ЧСВВ з Венґожевського монастиря, Парох Ґіжицька виголосив науку. Проповідник виголосив змістовну проповідь про Боже милосердя, показуючи, як воно виявляється в історії спасіння вже від моменту первородного гріха. Бог не залишає людину після її падіння, але дарує їй можливість прийняти прощення та зробити власний вибір — повернутися до Нього і жити у Його любові. Роздумуючи над історією Адама і Єви, проповідник звернув увагу на те, як гріх поступово спотворює стосунки між людьми. Людина перестає бачити в іншому ближнього, натомість може сприймати його як суперника чи конкурента. Ця внутрішня зміна особливо виразно проявляється у наступних поколіннях. Ця трагедія знаходить продовження в історії Каїна й Авеля — двох синів Адама та Єви. Різне ставлення до їхніх жертв породжує в Каїні заздрість і відкинення брата. Авель стає тим, кого інший сприймає немовби за «пусте місце», а Бог, навпаки, стає на сторону скривдженого та відкиненого, приймаючи його жертву, і звертаючи увагу на його біль.
Проповідник підкреслив, що навіть найбільші зовнішні зміни не здатні автоматично перемінити людське серце, якщо воно не відкривається Богові. Людина й надалі може залишатися схильною до егоїзму, заздрості та зла. Кульмінацією Божого милосердя стає прихід Ісуса Христа. Бог віддає Свого Сина заради спасіння людини, у Христі поєднані милосердя і справедливість. Боже милосердя не заперечує справедливості, але перевершує людське розуміння відплати, відкриваючи шлях до прощення, примирення та нового життя. Після обіду у храмі Пресвятої Трійці мали зустріч з владикою Арунасом Понішкайтісом, єпископом-помічником Вільнюської Архидієцезії, який звернувся до всіх зі словом, а відтак була жива дискусія. Опісля привітали владику з 60-ти літтям, яке святкував на початку серпня, а відтак о. Йосафат висловив слова вдячності Архиєпископу Ґінтарасу Ґрушасу та владиці Арунасу за сприяння у проведенні зʼїзду молоді. Також спільнота Аніматори св. Андрія подарували владиці український прапор з підписами молоді. Ввечері була можливість відповісти на питання молоді, які задали священникам.
У пʼятницю 28 серпня, у завершальний день, у храмі Пресвятої Трійці молилися Божественну Літургію, яку очолив і виголосив науку о. Віктор Квасній, ЧСВВ з Калуського монастиря, Провінційний Вікарій, Проповідник наголосив на важливості та потребі бути духовно відкритими й чутливими до Божого слова, яке Господь сіє в людське серце. Як зерно потребує доброї землі, щоб прорости й принести плід, так і Боже слово потребує нашої уваги, відкритості та готовності його прийняти.
Від кожного з нас залежить, чи зможемо ми зберегти це зерно, берегти його у своєму серці та дозволити йому приносити плід у нашому житті. Господь сіє — але від нас залежить, чи приймемо ми Його слово, чи берегтимемо його і чи дозволимо йому перемінювати наше життя. Після Божественної Літургії було удільно всім благословення та подаровано образи св. Йосафата. Після обіду молодь вирушила на екскурсію до Каунаса, а відтак на дводенний відпочинок до Ґіжицька у Польщі.
Щира подяка всім отцям та учасникам цього зʼїзду. Нехай зерно посіяне у серцях, проростає і дає плід. Також щира подяка Американській Католицькій Єпископській Конференції за фінансову допомогу у здійсненні цього зʼїзду. Нехай Господь винагородить всіх доброчинців та жертводавців.
о. Йосафат Попович, ЧСВВ
о. Партеній Підчеха, ЧСВВ
- Перегляди: 176